Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна»






НазваниеУрок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна»
страница1/7
Дата публикации04.07.2015
Размер0.77 Mb.
ТипУрок
e.120-bal.ru > Документы > Урок
  1   2   3   4   5   6   7
Урок № 5.

«Господи, пробач мені все».
Тема: « Роман « Анна Кареніна» - художнє дослідження сімейних стосунків. Суперечливий образ Анни.
Мета уроку: ознайомити учнів з історією створення роману « Анна Кареніна»,його місцем серед інших творів Толстого; розглянути як в романі розвивається « сімейна думка» письменника, як досліджуються сімейні стосунки; продовжуючи роботу над текстом роману, допомогти учням схарактеризувати образ Анни;формувати навички вдумливого читання художнього твору; розвивати мислення учнів, вміння аналізувати твір; виховувати родинні почуття учнів та терпимість у ставленні до людей.
Обладнання : портрет Толстого, портрет доньки О.Пушкіна - Марії Олександрівни Гар тунг та Анни Кареніної, відеоряд епіграфів, логічно – опорні схеми до роману.
Тип уроку: урок поглибленого розмірковування над змістом твору, ілюстрації до роману « Анна Кареніна».
Нема щастя там, де нема простоти і правди.

Л.Толстой

Якби можна було писати, як Толстой,

і примусити увесь світ прислухатися!

Т.Драйзер

Сховай в душі глибоко, ген на споді,

Свій слушний жаль і кривди почуття

Й скажи собі: га, що робити? Годі!

Такий цей світ, таке оце життя.

Б.Лепкий

« Толстой зауважував, що у « Війні і мирі»

він любив «думку народну»,

а в « Анні Кареніній» - « думку сімейну».

С.А. Толстая
Хід уроку

І. Актуалізація набутих знань.

1. « Аукціон знань» ( у даній грі перемагає той, хто дасть правильні і повні відповіді на запитання).

- Автором яких творів є Лев Толстой?

- Представником якого літературного напряму є письменник? Що таке реалізм?

- Що вам відомо про педагогічну діяльність Л.Толстого?

- Як Толстой ставився до релігії?

- Чому Толстого називають філософом, « майстром психологічної рентгеноскопії»?

2. Робота з епіграфами.

Слово вчителя. Чи є в світі людина, яка залишилась би байдужою, читаючи роман «Анна Кареніна»? Думаю, що ні. Читаючи такі твори як « Анна Кареніна» Льва Толстого, чи « Пані Боварі» Флобера, ми задумуємось над тяжкою долею жінок, над змістом і ціллю їхнього життя. І хоча це дві, можна сказати, взаємно пов’язані речі вони часто на співпадають в нашому житті. Осуджує, чи оправдовує Толстой Анну Кареніну? І як слід розуміти таємничі слова епіграфа: «Мне отмщение, и Аз воздам»? Невже страшна смерть – заслужена кара цієї жінки, що до самого кінця залишається для читача чистою і прекрасною?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Робота над темою уроку.

. Індивідуальне завдання.

- За коротким змістом твору відтворити сюжет « Анни Кареніної».

Прийом « Коло думок» спонукає до дискусії усіх учнів. Головне завдання, яке стоїть перед кожним із них , - висловити власну думку.

  • Що таке кохання?

  • Чи варто заради кохання жертвувати власною сім’єю та життям?

  • Якою фразою починається роман « Анна Кареніна»? Як ви її розумієте? Чому такий початок можна назвати психологічним ключем до твору?

  • Як би ви схарактеризували композицію роману? ( Особливість композиції полягає в тому, що в центрі роману – дві історії, які розвиваються паралельно: історія сімейного життя світської жінки Анна Кареніної і доля дворянина Костянтина Левіна.)

  • Про які сімейні пари йдеться у творі? Чи можна їх вважати щасливими?

  • Чи можна шлюб Анни і Кареніна назвати вдалим з погляду моралі?

Слово вчителя. Цікаві факти з біографії Льва Толстого.




Літератор Анатолій Коні, згадуючи Толстого, так описав зовнішність письменника: "Дві речі кинулись йому, перш за все, в очі: пронизливий і ніби колючий погляд строгих сірих очей Толстого, одночасний погляд судді і мис­лителя і надзвичайна чистота його скромної і навіть бідної одежі".

Лев Толстой був уже досить відомим письменником, автором "Війни і мир}'", "справжнім левом літератури" (за оцінкою критика І. Гончарова), коли навесні 1873 року він почав роботу над новим великим романом про су­часність. Ця робота тривала чотири роки, а свій твір письменник назвав іме­нем головної героїні - Анни Кареніної. До речі, прототипом зовнішності Анни стала донька Пушкіна, Марія Олександрівна Ґартунг 10 червня 1958 р. прав­нучка Пушкіна Софія Павлівна Воронцова писала в листі: "Я много раз слы-шала от своей матери, внучки Пушкина, что Толстой изобразил дочь Пушки-на М. Ґартунг в Анне Карениной. Я хорошо помню тетю Машу на склоне лет, до самой старости она сохранила необычайно легкую походку и манеру пря­мо держаться. Помню ее маленькие руки, живые блестящие глаза, звонкий молодой голос. Однако характером тетя Маша не походила на Анну Каренину: своих детей у нее не было и, кажется, она вообще их не любила".

Толстой наділив свою героїню не лише привабливою зовнішністю, а й глибоким внутрішнім світом.

Спочатку письменник хотів створити образ заміжньої жінки з вищих верств суспільства, яка загубила себе. Софія Андріївна згадувала: "Він казав, що його завдання зробити цю жінку жалюгідною, але не винною". Проте в процесі ро­боти над романом образ Анни Кареніної поступово поглиблювався.

  • Виступ підготовленого учня.

Історія створення роману

Після завершення "Війни і миру" Толстой кілька років вивчав матеріал про Петра І та його епоху. Письменник вважав, що петровська епоха мала у собі "вузол" усього подальшого життя Росії з усіма його суперечностями. Проте на початку 1873 він почав роботу над "Анною Кареніною". Згодом письменник згадував: "Це було, як тепер: після обіду я лежав на дивані й курив. Чи замислився я, чи тільки боровся зі сном, не знаю, але несподівано переді мною промайнув оголений жіночий лікоть витонченої аристократич­ної руки. Я мимоволі почав придивлятися до цього видіння. З'явилися плечі, шия і, нарешті, весь образ вродливої жінки у бальній сукні, яка неначе блага­ла про допомогу, дивлячись на мене сумними очима. Видіння зникло, та я вже не міг звільнитися від його враження, воно переслідувало мене і вдень, і вночі, і, щоб позбавитися його, я повинен був знайти йому втілення". Можливо. ще одна подія мала вплив на Толстого щодо написання "Анни Кареніної". У січні 1872 року кинулася під поїзд Анна Пирогова, позашлюбна дружина поміщика Бібикова, а сім'я Толстих дуже добре знала загиблу жінку.

В одному з перших варіантів роман мав назву "Два шлюби".

Коли вийшов роман "Анна Кареніна", то літературні критики не побачи­ли у ньому тісного зв'язку з сучасністю і звинувачували у цьому Толстого. На таку реакцію відгукнувся Ф. Достоєвський, присвятивши "Анні Кареніній" цілу низку статей у своєму "Щоденник)'". Достоєвський стверджував, що ро­ман Толстого є злободенним. Він пише, що Левіних в Росії стільки само бага­то, скільки й Облонських. Але найхарактернішою, дійсно російською рисою цієї злободенності зазначеної Толстим, є те. що його нова людина, його Левін, не вміє вирішити питання, яке його тривожить. Продовжуючи думки Достоєвського, німецький письменник Томас Манн, писав, що в "Анні Кареніній" Толстой. без сумніву, хотів "засудити суспільство, що з холодною жорстокі­стю виганяє зі свого середовища горду і благородну за натурою жінку, котра не зуміла справитись зі своєю пристрастю'".

Головною темою роману "Анна Кареніна" є "думка сімейна". (Зі спо­гадів дружини письменника відомо, що Толстой зауважував: "щоб твір був гарний, треба любити в ньому основну, провідну, думку. Так, в "Анні Ка­реніній" я люблю "думку сімейну", а у "Війні і мирі" - "думку народну".) У критиці неодноразово виникало твердження, що Толстой написав не один, а два романи: про Анну і про Левіна. Проте Толстой застерігав від такого поверхневого трактування. "Будова тримається не на фабулі і не на стосунках героїв, а на внутрішньому зв’язку".
Проблемне запитання: «Як розкривається сімейна думка в романі

« Анна Кареніна»?
Робота в групах ( кожний учень в групі виконує одне із завдань, але під час роботи вони можуть консультувати одне одного).
Запитання та завдання.
1 група ( використовуючи логічні схеми – конспекти).

1. Які слова з роману « Анна Кареніна» можна взяти за епіграф до схеми?

2. Життя яких сімей змальовано на сторінках роману? ( Щербицькі, Облонські, Кареніни, Вронські)

3. Як ви думаєте, що треба, щоб сімя була щасливою?

4. Як сім’ї у романі показані щасливими? Зупинимось на них, розглянемо стосунки між подружжям, ту атмосферу, що панує в сім’ї, як в ній живеться дітям?

5. Проаналізуємо,чим і чому була щаслива сім*я Щербицьких, яка для Левіна була ідеалом. «Левин был влюблён именно в дом, в семью, в особенности в женскую половину семьи Щербацких…в доме Щербацких он первый раз увидал ту самую среду старого дворянского, образованного и честного семейства, которой он был лишён смертью отца и матери».

6. Сім’я Левіна і Кіті

  1. Сім'я Левіна і Кіті теж щаслива, хоча їх кохання зазнало випробування до весілля і після весілля. Чому Левіну і Кіті вда­лося побороти і пережити негаразди?

  2. Сім'я Облонських нещасна. Чому? Як зраду чоловіка сприймає Доллі? Чому вона вирішила зберегти сім'ю?

  3. Сім'я Анни і Кареніна на перший погляд благополучна, але нещаслива. Чому?

  4. Сім'я Анни і Вронського приречена на крах, хоча тут кохання з обох сторін. Але чому все руйнується, все гине? В чому причина?



Проаналізувавши сімейні стосунки в усіх сім'ях, роби­мо висновок: «Щаслива сім'я та, в якій є не тільки взаємна лю­бов, а й повага, взаєморозуміння, спільність поглядів і думок на сім'ю, спільна відповідальність за справи сім'ї, розуміння своїх дітей, їх потреб і інтересів, вміння прощати і визнавати свою провину».


Сімейні стосунки у романі Л.М. Толстого «Анна Кареніна»

Все счастливые семьи похожи друг на друга, каждая несчастливая семья несчастлива по-своему.

Л. Толстой

Сім'я Щербацьких

Сім'я Левіних


князь княгиня

  1. Прожили у любові і взаєморозумінні ЗО років, а цілували­
    ся і прощалися перед сном, мов молодята.

  2. Спільність поглядів на виховання дітей (3 доньки і син).

  3. Розуміння дітей і вміння Підтримати їх морально у важку для
    них хвилину (підтримка Кіті після розлуки з Вронським, особливо
    з боку батька).

  4. Вміння підтримувати атмосферу доброзичливості у сім'ї
    (дім любили не тільки діти, але й їхні друзі).



Кіті
Левін
1. Взаємна любов.

  1. Розуміння і підтримка один одного в важливих
    справах і починаннях.

  2. Підкорення особистих інтересів інтересам сім "і.

  3. Вміння прощати один одного.

Створення щасливої сім'ї, з якої у майбутньому мож­на брати приклад.

Сім'я Облонських

Сім'я Кареніних







Стіва

Доллі

1. Любов, яка з роками пройшла.

1. Любов, яка з роками стала

2. Будучи сімейним, веде холос-

розсудливою.

тяцький спосіб життя

2. Цінує сім'ю понад усе.


  1. Довіра сімейних
    стосунках.

  2. Нерозуміння душі і
    потреб дитини.



3. Розтринькує сімейні гроші

3. Бережлива, ощадлива гос-

4. Аморальність поведінки

подиня.

5. Невміння вести господарство.

4. Високі моральні принципи.

6. Байдужість до дітей

5. Хазяйновитість




6. Ідеальна матір.

Нещасна сім'я, яка тримається за рахунок зусиль дружини.

Каренін Анна

  1. В
    4.Невиправдання цієї довіри.

    5. Любить дитину, але не здатна пожервувати своїм коханням заради щастя дитини
    ідсутність кохання (шлюб за розрахунком).

  2. Відсутність спільних інтересів.

  3. Нерозуміння духовних потреб один одного.

  1. здат­на пожертвувати своїм.

Руйнується сім'я, дитина лишається без материнсь­кої любові.

Сім'я Вронських

Вронський Любов-пристрасть.


  1. Відсутність спільних інтересів та ідеалів.

  2. Відсутність розуміння і підтримки один одного.

  3. Байдужість до своєї дитини.

  4. Неготовність до сімейного життя.

Анна Егоїстична любов.



Сім'я приречена на крах. Смерть Анни. Від'їзд Вронського.

Дитина залишається напівсиротою.
Вчитель. Щаслива сім'я потребує важкої постійної ро­боти душі. Щаслива сім'я, в якій є не тільки взаємна любов, а й повага, взаєморозуміння, спільність поглядів на сім'ю, спільна відповідальність за справи сім'ї, розуміння своїх дітей, їх потреб і інтересів, вміння прощати і визнавати свою провину.

Проблемне запитання: Чи можна, судячи з цитат, стверджувати, Що образ Анни Кареніної є суперечливим? Чому?

2 група. Робота над текстом роману «Анна Кареніна»

Пошук "цитатних" відповідей на питання:

  • Якою Анна постає перед нами вперше? Прочитайте опис зовнішності
    героїні. Зверніть увагу на портрет Марії Ґартунг, чи помітна схожість "'портретного" прототипу з героїнею роману? У чому?

  • Які зміни в Анні помітила на балу Кіті Щербацька? Що, на думку Кіті,
    означав той "тремтливий, спалахуючий блиск в очах..."? Прочитайте цитату.
    ("Вона не сходилася з Анною від самого приїзду і тут раптом побачила її
    знову зовсім новою і несподіваною"...)

  • До якого висновку дійшла Кіті, спостерігаючи за розмовою Вронсько-
    го і Анни? Прочитайте. ("Кіті здавалося, що всяке сказане ним слово вирішу­
    вало їхню і її долю "...)

  • Коли Анна, повертаючись в Петербург, на одній зі станцій побачила
    Вронського, що вона сказала йому і чи те саме можна було прочитати на її
    обличчі? Підтвердіть думку цитатою. ("Яне знала, що ви ідете. Чого ви їдете?
    [...] І нестримна радість, і пожвавлення сяяли в неї на обличчі".)

  • Як відповідь Вронського вплинула на Анну? Що побачив він на її об­личчі? Прочитайте. ("Весь жах заметілі здався їй ще прекраснішим тепер.
    Він сказав те саме, чого бажала її душа, але чого вона боялася розумом. [...]
    На обличчі в неї він бачив боротьбу".)

  • Коли Вронський застав Анну одну, на терасі, про що думала жінка?
    Прочитайте. ("Вона казала правду. Хоч би коли, хоч би в яку хвилину спитали
    її, про що вона думала, вона без помилки могла відповісти: про одно, про своє
    щастя і про своє нещастя [...] вона думала, чому для інших, для Бетсі, на­
    приклад, [...] все це було легко, а для неї так тяжко? ")


Вронський, дізнавшись про вагітність Анни, пропонує їй залишити чо­ловіка, обміркувати своє становище і прийняти рішення. Як поводиться Анна?
Що у її поведінці дивує Вронського? Що було причиною такої поведінки ге­роїні? Думки підтвердіть цитатами. ("Вронський [...] щоразу натрапляв на
ту поверховість і легкість міркувань [...] справжня Анна, ховалася кудись у
себе і виступала інша [...] Вронський не міг зрозуміти, як вона, зі своєю силь­
ною, чесною натурою, могла зносити це становище обману й не бажати
вийти з нього, але він не здогадувався, що головною причиною цього було те
слово син, якого вона не могла вимовити ".)

  • Чому дім Кареніних став без Анни пусткою? ("Олексій Олександрович
    [...] через надмірну запопадливість не надбав собі друзів ні в гімназії, ні в
    університеті, ні на службі"...)

  • Однією з надзвичайно сильних сцен роману є зустріч Анни з сином.
    Прочитайте. Яке враження справляє вона на вас? Якою перед вами постає
    Анна? ("... вона уявляла його чотирилітнім хлопчиком, яким вона найбільше
    любила його. Тепер він був навіть не таким, яким вона залишила його [...])
    До речі, саме цю сцену, сповнену драматизму і правди, зобразив відомий ху­дожник, М. Врубель, сучасник Толстого.

  • Чому Анна вирішила покінчити життя самогубством? Прочитайте дум­ки героїні, що дають відповідь на це питання. ("І смерть, як єдиний спосіб
    відновити в його серці любов до неї, покарати його й одержати перемогу в
    тій боротьбі, яку злий дух, що оселився в її серці, провадив з ним, ясно й
    виразно уявилася їй...")

Висновок:

Чи є в світі людина, яка залишилась би байдужою, читаючи роман «Анна Кареніна»? Думаю, що ні. Адже мова йде не лише про долю жінки. Мова йде про історію країни, бо роман Л. М. Толстого є відбитком цілої епохи російського життя. Тут і мораль світського суспільства, і життя низів, блиск салонів і занепад села. І на цьому фоні — яскрава, неординарна особистість, яка прагне щастя.

Класики минулого не раз зверталися до образу жінки в літературі. Не можна не згадати Катерину з «Грози» і Ларису з «Безприданниці» Островського, Ніну з чехівської «Чайки». Ус і вони боряться за своє щастя і протистоять суспільству. Але образ Анни Кареніної — особливий. Жінка, яка за соціальним становищем стоїть на вищому суспільному щаблі. Здавалось би, чого не вистачало їй? Вона освічена, вродлива, багата, має вагу в світі, нею захоплюються, до її порад прислухаються. Але вона нещасна в подружньому житті, вона самотня у своїй сім’ї. Можливо, що доля Анни Кареніної склалась би по-іншому, якби її сім’я була щасливою.

Безумовно, перші рядки роману «Все счастливые семьи похожи друг на друга, каждая несчастливая семья несчастлива по-своему» можна цілком віднести до сім’ї Кареніних. А хіба можна бути щасливою з чоловіком, який не живе, а грає роль, що живе, адже: «Переноситься мыслью и чувством в другое существо было душевное действие, чуждое Алексею Александровичу. Он считал это душевное действие вредным и опасным». Саме цей стан душі Кареніна став причиною багатьох драматичних випадків. А навколо буяло життя, якого так прагла Анна. Можливо, тому, що Анна не любила Кареніна, вона всю свою любов перенесла на сина, а доньку від коханого Вронського не любила. Єдиною опорою Анни є її кохання до Вронського, але згодом це кохання змінюється: «Моя любовь… все делается страстнее и себялюбивее, а его все гаснет, и гаснет, и вот от-чего мы расходимся. И помочь этому нельзя».

На початку твору Анна говорить Доллі про потребу прощення в ім’я збереження сім’ї, а у власному житті вона руйнує свою сім’ю.

Але доля Анни звершується у пориві щирих, правдивих і справжніх почуттів, де немає ні найменшої брехні.

Справжній характер Анни першою зрозуміла Кіті. Адже Анна «не похожа была на светскую даму». У ній не було нічого напускного. Лєвін також бачить її справжній характер: «Левин все время любовался ею — и красотой ее, и умом, образованностью, и вместе простотой и задушев-ностью». А внутрішнє життя Анни Кареніної було сповнене величезної напруги. У неї були свої затаєні мрії і бажання про незалежність і про те, де можна докласти своїх сил.

Анна шукає в собі причину того, що Вронський змінився у ставленні до неї. І в той же час в хвилини розпачу звинувачує його в усьому, що відбулося.

Навіть її кохання перетворюється на жорстокість, призводить до суперечки з усіма, зі світом, із життям: «…и я накажу его и избавлюсь от всех и от себя».

Суперечливість образу Анни Кареніної полягала вже в тому, що життя її розгорталось у двох напрямках: те, що було в сім’ї, і те, що було поза сім’єю. Анна відчувала, що «счастье возможно только при строгом исполнении закона добра», а вона намагалась побудувати його на нещасті близьких їй людей. Проте бунтарський характер її не визнавав нічого смиренного: «…она знала вперед, что помощь религии возможна только под условием отрече-ния от того, что составляло для нее весь смысл жизни».

Анна зреклася свого звичного способу життя. «Все ложь, все обман, все зло»,— говорить вона напередодні загибелі. Ус і питання було вирішено негативно, і це вбило її волю до життя. Вона втратила моральну опору.

Безумовно, навіть смерть героїні можна розглядати по-різному: і як душевну силу, і як слабкість. Але головним залишається те, що Анна Кареніна з усіма її високими моральними поривами вступила в протиріччя із загальновизнаним стереотипом свого середовища і своєї епохи. А за звичайними формами людських стосунків Л. М. Толстой розкрив цілісну натуру і завжди злободенні проблеми людських відносин, які вражають своєю глибиною і таємничістю.

Словникова робота.



ІУ.Підбиття підсумків уроку.

Слово вчителя.

Образ Анни Кареніної надзвичайно глибокий. У ньому відображені страждання порядної, чесної людини, що посміла порушити правила "світського етикету". Обдарована, жива, вразлива, горда, Анна не вміє обма­нювати і не хоче лицемірити. Вона не хоче більше фальші і прагне справжнього життя. Анна стала дружиною людини, котра мала справу лише "з відобра­женням життя" (цей шлюб був влаштований її тіткою), але, зустрівши Вронського, вона хоче кохати відкрито, щиро, вірно. Проте у романі ми бачимо й іншу Анну, в почуттях якої "було щось жорстоке, чуже, бісівське". Толстой. як реаліст і тонкий психолог, пояснює трагічну приреченість кохання Анни і Вронського не лише зовнішніми причинами - згубним впливом суспільства, а й суто внутрішніми, що приховані в душах героїв.

"... чому ж не погасити свічку, коли дивитися більше нема на що... коли гидко дивитись на все це...". - роздумує Анна. - "Туди! - казала вона собі, дивлячись у тінь вагона. - туди, на саму середину, і я покараю його і врятуюсь від усіх і від себе"...

Змальовуючи образ Анни. Толстой постійно використовує внутрішній монолог як засіб зображення стану душі героїні. Причому цей монолог являє собою не стільки логічні думки, скільки почуття, відчуття, передчуття, тобто те. що "не підвладне свідомості, туманне і напівсформульоване", те, що захо­ване у підсвідомості.

Таким чином, за допомогою внутрішнього монологу Толстой відобра­жає "той хаос, що панує в душі Анни Кареніної. У цьому романі Л. Толстой змалював трагедію молодої жінки, яка хотіла досягти справжнього щастя і загинула під гнітом фальшивої і бездушної моралі світського суспільства".


У. Домашнє завдання. Скласти план до характеристики образу Анни; підготувати твір – роздум « Суперечливий образ Анни» або міні – твір «На яких засадах я хочу збудувати майбутню сім’ю?»


Твір на тему:

Анна Кареніна

героїня нашого часу
(за романом Л. Толстого

Анна Кареніна”)

Читаючи такі твори як “Анна Кареніна” Льва Толстого, чи “Пані Боварі” Флобера, ми задумуємось над тяжкою долею жінок, над змістом і ціллю їхнього життя. І хоча це дві, можна сказати, взаємо пов’язані речі вони часто не співпадають в нашому житті.

Осуджує, чи оправдовує Толстой Анну Кареніну? І як слід розуміти таємничі слова епіграфа: “Мне отмщение, и Аз воздам”? Невже страшна смерть -

заслужена кара цієї жінки, що до самого кінця залишається для читача чистою і прекрасною?

Герой трагедії не може бути людиною з нецільними, роздрібленими почуттями. Людина з маленькими, почвертованими почуттями і компромісними думками не може охопити своїми чи думками, чи почуттями всю реальність і зачіпити саме основне, не може протистояти цілому світу, висуваючи до нього високі вимоги, ціною власного життя, не може показати справжнє нещастя багатьох людей. Це і зробила героїня Толстого – Анна. Своєю любов’ю вона хотіла охопити весь світ. І холодний, жорстокий світ, який оточував її, не прийняв її світлу любов.

В образі Анни, Толстой показує чарівну аристократку, а перш за все, ніжну, жіночну жінку, з сумними очима, що просили автора розгадати загадку людського життя.

Дружина Толстого – Софія Андріївна записала слова автора: “Он говорил, что задача его сделать эту женщину только женственной и невинной”. Тим самим він якби погоджувався з роздумами Анни: “Я не виноватая в том, что Бог меня сделал такою, что мне нужно любить и жить…”

Зустрівшись з Вронським у вагоні в Анни було відчуття бурі в її життя – передчуття “забороненого” щастя. В ній кипіла сила життя, а таке бажання справжнього життя, було рівносильне цій бушуючій бурі.

Треба сказати, що Толстой розвиває в “Анні Кареніній” одну із основних тем своєї творчості, тему відчуження світу від людини і велике бажання людства – бажання присвоєння всього світу людині. Анна Кареніна була готова полетіти назустріч всьому світу. І зрозуміло, що любов, яка виникла в світлій душі, Анна була готова подарувати цілому світу. Любов Анни висока і прекрасна, бо в ній відчувалась потреба життя і любові до всіх взагалі, і кожного окремо.

Та Вронський і Анна своєю любов’ю убили її. Лиш починаючи свою любов, вони миттєво починали знищувати її. Любов Анни була самим життям. Але і ця любов була самою смертю. Невже це означало, що смерть прикинулась життям? Так, вона це вміє робити. І було зрозуміло, що любов Анни і Вронського просто була приречена на крах. Хоча сама природа покликала Анну до кохання. І, водночас, та сама природа осуджує її за любов, що жила в душі Анни.

Не треба забувати, що переживання Анни за її почуття, за її совісність, її готовність осудити себе – водночас протестом проти цього. Між почуттями Анни і думками Толстого проходить границя, яка пролягає через весь роман: границя між відношенням Толстого до Анни і його відношенням до брехні і зла, в які вона ввійшла і в своїх почуттях до Кареніна, і в почуттях до Вронського.

І в цей час від неї відвертається весь світ. І небо, і сонце, і зелень осуджують її…

На жаль саме любов Анни убиває її. Не знайшовши щастя з своїм чоловіком, вона прагне побачити його з Вронським, але знову і знову розчаровується. Вронський – людина не для сімейного життя, а тим більше для справжньої любові. Так як і Каренін, він не є людиною, щоб жила заради людей. Але Анна усвідомлює це тільки згодом. Розчарувавшись в житті і в коханні, Анна не може знайти себе в житті і бачить вихід тільки зробивши такий відчайдушний крок – крок до смерті. Треба сказати, що не кожна людина готова гідно дивитися в очі смерті, не кожна може залишити дітей, та й взагалі життя. В образі Анни, на мою думку, Толстой показав жінку, що кинула виклик світу в якому вона жила, яка відкрито “крикнула” про свої почуття.

На жаль у наш час є дуже багато жінок з долею Анни Кареніної. І треба сказати, що завжди людська душа буде прагнути до щастя, а основне, до взаємної любові, та дуже рідко вона буде знаходити. І ми можем твердо сказати, що Анна Кареніна є героєм нашого часу, вона є поштовхом до боротьби за свою любов, своє щастя.
  1   2   3   4   5   6   7

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна» iconМихаил Леонидович Анчаров Самшитовый лес Роман
Автор предупреждает, что все научные положения в романе не доказаны, в отличие от житейских фактов, которые все выдуманы

Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна» iconРазработка урока для 7 класса по предмету: «Технология» Тема : «Технология...
Нестандартная форма обучения. Урок–соревнование, урок–презентация, урок–закрепления, повторения и проверки полученных знаний

Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна» iconУрок Тема Дата
Тема Третичный сектор экономики – отрасли, производящие разнообразные услуги

Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна» iconУрок географии (9 класс) Тема урока. Демография и хозяйство Тверской...
Данный урок входит в систему регионального курса экономической и социальной географии России, составной частью центрального федерального...

Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна» iconКонкурс «Урок года» Тема урока: «Путешествие в Бразилию»
Урок «Путешествие в Бразилию» проводился 15 апреля в 11 классе, где обучаются 16 замечательных учеников, выпускников нашей школы

Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна» iconУрок географии в 11 классе. Тема: Факторы японского экономического чуда
Спят на полу, а белый цвет является траурным. Религия синто- утверждает, что все в мире одушевлено. Именно синтоистская вера воспитала...

Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна» iconМетодологический подход к оценке инновационного потенциала Ушаков Роман Николаевич
Ушаков Роман Николаевич, доцент кафедры «Менеджмент на предприятиях туризма и гостиничного хозяйства», management

Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна» iconУрок Тема: страны азии
Азии в 20-30 е годы; проиллюстрировать все сказанное конкретными примерами из истории национально-освободительных движений в Китае...

Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна» iconУрок у нас необычный, потому что проведем его в форме игры-викторины....
Мы вспомним все знания, полученные на прошлых уроках по теме «Лексика», и проведем презентацию ваших творческих работ. Для этого...

Урок № «Господи, пробач мені все». Тема: «Роман «Анна Кареніна» iconУрок по экономике и географии на тему «Международная торговля на...
Ить системность обучения позволяют интегрированные уроки. Тема «мировая экономика. Мировая торговля» является благодатным материалом...






При копировании материала укажите ссылку © 2016
контакты
e.120-bal.ru
..На главную